УДК 657.471

А.А. Чирва Національний університет державної податкової служби України, кафедра бухгалтерського обліку

ТЕРМІНИ «ВИТРАТИ» ТА «ЗАТРАТИ»: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ

Постановка проблеми. Сучасний аспект існування суб’єктів господарювання в економіці України підтверджує те, що процес виробництва є основним (і одночасно складним) елементом організації виробничо-комерційної діяльності підприємства. Відправним пунктом при цьому є раціональний облік використаних у процесі виробництва ресурсів, тому що саме на цьому етапі закладається фундамент майбутнього прибутку. Використані ресурси у різних наукових джерелах, вітчизняних, російських та зарубіжних, називають «затрати» або «витрати» без урахування їх лексичного та економічного змісту. Тому, досліджуючи тлумачення сутності термінів «витрати» та «затрати», треба виділити актуальні проблеми:

1. Вживання вітчизняними науковцями термінів «витрати» та «затрати» в економічній літературі як синонімів.

2. Відсутність тлумачення терміна «затрати» на законодавчому рівні.

3. Некоректний переклад термінів «витрати», «затрати» з російської та іноземних мов.

Аналіз останніх досліджень. Питанню визначення понять «витрати та «затрати» присвячено багато наукових праць, таких російських вчених, як О.С. Бакаєв, П.С. Безруких, М.А. Вахрушина, М.Д. Врублевський, І.Г. Кондратова, В.Т. Слабинський, Я.В. Соколов, В.Я. Соколов, Я.А. Яругова, зарубіжних вчених Дж. Фостера, Ч.Т. Хонгрена, Г. Шмалена, вітчизняних вчених Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, С.В. Свірка, М.І. Скрипника та В.В Сопка.

Мета дослідження. Метою статті є: аналіз сучасної вітчизняної економічної літератури в аспекті вживання та тлумачення двох термінів: «витрати» та «затрати», огляд нормативно-правових актів щодо визначення цих термінів, дослідження вживання термінів «cost», «expense» у перекладі на російську та українську мови, а також розмежування цих термінів на рівні економічного змісту.

Виклад основного матеріалу. В сучасній вітчизняній економічній літературі науковці не досягли єдності щодо необхідності та правомірності вживання двох термінів «витрати» та «затрати». Проблема трактування цих термінів висвітлена у роботах небагатьох науковців. Сьогодні більшість науковців дає визначення тільки терміну «витрати» .

Перша група науковців (сьогодні найбільша) оперує тільки обліковим терміном «витрати», визначаючи їх у межах балансу. Науковці А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк у “Фінансово- економічному словнику” дають визначення тільки терміну «витрати», але у трьох аспектах: як зменшення економічної вигоди у звітному періоді у формі збільшення зобов’язань, що веде до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення власного капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), як грошове вираження суми ресурсів, використаних з певною метою, і як економічний показник роботи підприємства, що характеризує суму витрат, здійснених у процесі господарської діяльності [1, с. 142–143]. Узагальнення в одному терміні багатьох підходів до визначення вносить істотну плутанину у використання термінів «витрати» та «затрати» як облікових категорій.

Стосовно перекладу термінів «витрати» та «затрати» з іноземних мов та на іноземні мови, зауважимо, що у більшості джерел використовується російська мова. Виникають додаткові складнощі, пов’язані з неточністю визначення цих понять у російській економічній термінології. Досі спостерігається взаємозамінність розглядуваних понять як в українській, так і в російській термінологічних системах. Є випадки одночасного використання із термінами «расходы» та «затраты» навіть терміна «издержки».Так, у «Тлумачному економічному і фінансовому словнику. Французька, російська, англійська, німецька, іспанська термінологія» (автори І. Бернар та Ж.-К. Коллі) дається визначення та переклад тільки терміна «издержки», а саме «…реальные или предположительные затраты, касающиеся эксплуатации или структуры финансов предприятия» [9, с. 337]. Але вважаємо позитивним, що в Росії в ПБУ 10/99 «Расходы организации», затверджених наказом Мінфіну Росії від 06.05.1999 р. № 33н (зі змінами та доповненнями), поряд із визначенням терміна «витрати» («расходы»), яке збігається із визначенням терміна «витрати», в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» зазначено, що «…при формировании расходов по обычным видам деятельности должна быть обеспечена их группировка по следующим элементам: материальные затраты; затраты на оплату труда; отчисления на социальные нужды; амортизация; прочие затраты. Для целей управления в бухгалтерском учете организуется учет расходов по статьям затрат. Перечень статей затрат устанавливается организацией самостоятельно…»[10, с. 337]. Таке тлумачення у нормативному акті є досить прогресивним, порівняно з українськими нормативно-правовими джерелами.

Висновки. Аналіз вітчизняних джерел свідчить, що проблема трактування термінів «ви- трати» та «затрати» як облікових категорій висвітлена у роботах небагатьох науковців. Найуживанішим терміном є термін «витрати». Нерідко терміни «витрати» та «затрати» вживають як синоніми. Чітке розмежування термінів відсутнє в економічних літературних джерелах, а у вітчизняних нормативно-правових документах терміна «затрати» взагалі немає. Правильній інтерпретації термінів «витрати» та «затрати» заважає некоректний переклад відповідних слів з російської та іноземних мов.

Проте, для подальшого інтегрованого розвитку бухгалтерського обліку в Україні, необхідне правильне визначення вищеназваних облікових категорій як таких, що безпосередньо впливають на визначення кінцевої мети діяльності – фінансового результату. Вважаємо, що правильне тлумачення терміна «витрати» – це зменшення економічної вигоди протягом звітного періоду або збільшення зобов’язань підприємства, що веде до зменшення капіталу, а «затрати» – це вартісне вираження використаних у процесі діяльності підприємства матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів.

1. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. [Текст] Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. – К.: Знання, 2007. – 1072 с. ISBN: 978-966-346-393-3.

2. Турило А.М. Кравчук Ю.Б., Цуцурук Н.М. Уточнення сутності поняття «витрати» і їхньої економічної оцінки на підприємстві [Текст] / А.М. Турило, Ю.Б. Кравчук, Н.М. Цуцурук// Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 11. – С. 85–88.

3. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: навч. посіб. [Текст] /Сопко В.В. – К.: КНЕУ, 1998. – 448 c. ISBN 966–574–145–4.

4. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні [Електронний ресурс] Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV. зі змінами і доповненнями // Електронний ресурс: режим доступу: httplawukraine.com.

5. Положення (стандарт) № 16 «Витрати». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318 зі змінами і доповненнями // Електронний ресурс: режим доступуhttplawukraine.com.

6. Положення (стандарт) обліку № 3 «Звіт про фінансові результати». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318 зі змінами і доповненнями // Електронний ресурс: режим доступу http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0397-99.

7. Податковий кодекс України: чинне законодавство станом на 10 грудня 2010 року: [Текст] – К.: Алерта; Центр учбової літератури, 2011. – 488 с. ISBN 978-617-566-034-8 (Алерта).

8. Інструкція «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій»; Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 893/4186 Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 (z0892-99) Електронний ресурс: режим доступу http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=6&nreg= z0893-99.

9. Бернар И., Колли Ж.-К. Толковый экономический и финасовый словарь. Французская, русская, английская, немецкая, испанская терминология: В 2-х т. – Т. І: пер. с фр. – М. Междунар. отношения, 1994. – 784 с. 10. Положение по бухгалтерскому учету «Расходы организации ПБУ 10/99» (затверджене наказом Мінфіну Росії від 06.05.1999 р. №33 н.) Електронний ресурс: режим доступу http://sprbuh.systecs.ru/uchet/pbu/pbu_10.html. 11. Internatinal Financial Reporting Standarts, Including Abbreviated Versions of LAS 1 to LAS 41. LASB Publicacion Department, London, 405 p. ISBN: 1-904230-17-2.